Тактика та вибір методу лікування.

Консервативне лікування має бути основним у терапії некалькульозного ХХ:

– стіл № 5 за Певзнером;

– холеретичні препарати (алохол, холагол, холензим, холосас, оліметин);

– холекінетики (сульфат магнію, холецистокінін, пітуїтрин);

– холеспазмолітики (сульфат атропіну, платифілін, метацин, еуфілін);

– дуоденальне зондування;

– антибактеріальні препарати (під час загострення — амоксил, цефтум, аксеф).

Для усунення больового синдрому парентерально вводять спазмолітики й аналгетики 3–4 рази на добу, поки не зникне бiль. Для ліквідації запального процесу в жовчному мiхурi та жовчовивiдних шляхах застосовують антибiотики широкого спектра дії. Курс лiкування — 8–10 днiв. За значної iнтоксикацiї показане внут рiшньовенне введення декстранів (200–400 мл). Для зняття больового синдрому парентерально вводять спазмолiтичнi засоби: но шпу (2 мл 2% розчину), папаверин (2 мл 2% розчину), метоклопрамiд, реглан, церукал (по 2 мл), атропiн (1 мл 0,1% розчину), метацин (1 мл 0,1% розчину). При значно вираженому больовому синд ромi одночасно вводять аналгiн (2 мл 50% розчину) або промедол (1 мл 2% розчи ну). Часто використовують баралгiн (5 мл внутрiшньовенно чи внутрiшньом’язо во). В окремих випадках застосовують таламонал (2–4 мл внутрiшньом’язово). Усi цi препарати вводять по 3–4 рази на добу, доки не зникне бiль.

Для ліквідації запального процесу в жовчному мiхурi та жовчовивiдних шляхах застосовують антибiотики: еритромiцин (0,25 г 6 разiв на добу), доксациклiну гiдрохлорид (0,5–1,0 г 2 рази на добу), ампiцилiну тригiдрат (0,5 г 4–6 разiв на до бу), бiсептол (2 таблетки 2 рази на день пiсля їди), фуразолiдон (0,05 г 4 рази на до бу). Курс лiкування — 8–10 днiв. За значної iнтоксикацiї показане внутрiшньовен не введення гемодезу (200–400 мл) або полiдезу (250–450 мл).

Лікування хронічного гепатиту та хронічного калькульозного холециститу за лежать від ступеня активності процесу. За неактивного перебігу захворювання комп лекс лікувальних заходів має включати дотримання правильного режиму, раціональ не харчування, застосування медикаментозних препаратів, санаторно курортне лікування. Режим праці та побуту має виключати важку фізичну працю, розумове перенапруження. Не можна вести малорухливий спосіб життя, адже регулярні за няття вранішньою гімнастикою та лікувальною фізкультурою, навпаки, сприяють посиленню відтоку жовчі, запобігають її застою.

Найважливіше значення в лікуванні та профілактиці хронічних захворювань печінки і жовчного міхура має раціональне харчування. Передусім потрібен чіткий режим. Їсти потрібно в один і той самий час, 4–5 разів на день. Організм звикає до певного режиму і у встановлений для їди час травні залози починають виділяти со ки, з’являється апетит, краще засвоюється їжа. Крім того, нерегулярне, через великі проміжки часу харчування призводить до того, що в жовчному міхурі всмоктується частина води, унаслідок чого жовч стає концентрованішою. При застої в такій жовчі випадає осад, що є основою для утворення каменів. Кількість споживаної їжі має бути обмеженою. Енергетичні витрати організму людини літнього та старечого віку знижені, тому висока калорійність харчування не відповідає балансу біологічних процесів у старості. Енергетична цінність їжі у хворих з хронічним гепатитом і хронічним калькульозним холециститом має становити не більше 1 800–2 000 калорій на добу.



Обмеження кількості їжі не має позначатися на її повноцінності. Недостатнє харчування, що полягає в порушенні балансу співвідношення основних інгредієнтів їжі, несприятливо позначається на функції печінки. Дієта хворих повинна містити продукти, багаті білком, причому перевагу потрібно віддавати повноцінним білкам, які протидіюють відкладенню жиру в печінці. Такими білками багаті сир, молода те лятина, яєчний білок, різні крупи (гречана, вівсяна тощо). Можна також вживати нежирне відварне м’ясо, фрикадельки, рубане м’ясо, запечений м’ясний пудинг, прісноводну рибу (судак, окунь, дзеркальний короп). Не менше половини білків харчового раціону мають становити білки тваринного походження, з яких в печінці синтезуються білки тканин, крові, ферментів.

Кількість вуглеводів в раціоні має бути дещо обмеженою, оскільки їх надлишки перетворяться в жир, а потім відкладуться в печінці, ослабляючи її функцію. Пере вагу слід віддавати таким продуктам, як мед, солодкі соки. Краще вживати рослинні жири, що містять ненасичені жирні кислоти, які активують ліполітичні ферменти, які беруть участь в регуляції жирового обміну та перешкоджають ожирінню печінки. Крім того, рослинні масла діють жовчогінно. Не рекомендується вживати продукти, багаті холестерином: внутрішні органи тварин, мізки, важкоперетравні жири. З ра ціону потрібно виключити гострі приправи, соуси, жирні та смажені страви, м’ясні та рибні відвари, консерви, копченину. Категорично забороняється вживання алкого лю. Хронічні гепатити та холецистити часто супроводжуються закрепами, для усу нення яких варто більше вживати фруктів і овочів. Дуже корисними є щотижневі розвантажувальні дні. Треба прагнути до щоденної різноманітності набору продуктів.

Медикаментозне лікування хронічного гепатиту та хронічного холециститу вклю чає застосування 20 денних курсів полівітамінних комплексів (особливо вітамінів групи В, С, К) і ліпотропних препаратів (метіонін 0,5 г 3 рази на день за півгодини до їди). Рекомендують систематичне застосування жовчогінних засобів (алохол, хо лензим, хологон, настій безсмертника, кукурудзяних рилець). Жовчогінні препарати доцільно вживати місячними курсами, періодично чергуючи один з одним. Спаз молітичні препарати (папаверин, но шпа) рекомендують застосовувати 3–4 тижне вими курсами. За наявності бактерійної інфекції в жовчному міхурі та жовчних щляхах застосовують антибіотики широкого спектра 7–10 денними курсами. Бажано заздалегідь визначити чутливість висіяних з жовчі патогенних мікробів до антибіо тиків для відповідної корекції їх застосування. Антибактеріальні препарати у людей старшого віку потрібно поєднувати з протигрибковими препаратами і засобами, спря мованими на нормалізацію кишкової флори. Через зниження секреторної функції шлунка та підшлункової залози потрібно вживати медикаменти, що стимулюють сек рецію (соляна кислота — 3% розчин по 1 ст. ложці 3 рази на день перед їдою, шлунко вий сік — по 1 ст. ложці 3 рази на день перед їдою, шлунковий сік — по 1 ст. ложці 3 ра зи на день перед їдою, панкреатин — 0,5 г 3 рази на день перед їдою місячними курсами).

Ефективним методом лікування хронічних захворювань печінки і жовчних шляхів є застосування мінеральних вод, які зменшують застій жовчі, сприяючи зниженню запальних процесів. Воду потрібно підбирати індивідуально, враховуючи її склад і стан шлункової секреції. За підвищеної кислотності перевагу варто віддавати гідро карбонатно натрієвій воді (за 1–1,5 год до їди), зниженої кислотності краще засто совувати вуглекислу гідрокарбонатно сульфатно кальцієву (типу нарзану) і хлорид но натрієву воду за 20–30 хв до їди. Воду потрібно вживати в підігрітому вигляді (30–36 °С) по 1 стакану 3 рази на день протягом 3–4 тиж, курс лікування повторю вати 2–3 рази на рік.

З фізіотерапевтичних процедур застосовують УВЧ терапію, електрофорез, грязьові, парафінові й озокеритові аплікації. Дуже сприятливо на стан здоров’я осіб з хронічним захворюваннями печінки та жовчного міхура впливає санаторно курортне лікування.

Прогресування хронічного гепатиту і хронічного холециститу багато в чому за лежить від дотримання профілактичних заходів, які передбачають передусім усу нення різних вогнищ інфекції ( тонзиліт, гайморит, фронтит, карієс зубів, запален ня яєчників та ін.), що за певних умов можуть стати джерелом інфікування жовчних шляхів. Систематичне виконання заходів профілактики дасть змогу людям старшо го віку зберегти добре самопочуття та працездатність на довгі роки життя, запобігти виникненню рецидивів хвороби.

Усi форми хронiчного калькульозного холециститу i хронiчний некалькульозний холецистит iз стiйким бактерiальним iнфiкуванням жовчного мiхура i жовчних про ток за вiдсутностi ефекту вiд терапевтичного лiкування є показанням до хiрургiчно го лiкування. Оперативне втручання має забезпечити видалення вогнища запально го процесу (холецистектомiя), а у випадках порушення пасажу жовчi протоками — вiдновлення його. Треба пам’ятати, що ранiше виконати операцiю, то кращими бу дуть її безпосереднi та вiддаленi результати.




2179299242054408.html
2179316626800972.html
    PR.RU™